Шановні батьки!
Пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу
батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва слухати
і бути людиною.
У моїх очах світ
має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли і чому кожен
із нас у ньому має робити.
Мої ручки маленькі — не очікуйте від мене
досконалості, коли я застеляю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.
Мої почуття ще
недозрілі — прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий
день.
Щоб розвиватися,
мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але
...
Читати далі »
