сайт учителя Коберник Ольги Трохимівни

Дослідницька робота учня 3 класу

natkagirl — Fri, 06 Dec 2013 14:21:06 GMT

Свято «Величальна матері»

natkagirl — Tue, 03 Dec 2013 09:24:30 GMT

Ведуча: Багато свят та обрядів є в нашого народу. Весна приносить нам ще однесвято – Мамине. Ми донедавна знали, що своїх мам і бабусь можна вітати тільки з 8 Березням – у жіночий Міжнародний день. А, виявляється, давно вже був звичай Святкувати мамин день – це була завжди друга неділя травня. Свято Матері започаткувалось в 1910 році в США. Міс Анні Джарвіс із Чікаго Запропонувала кожного року, другої неділі травня віддавати честь і шану усім матерям Землі за їх працю і доброту. Нехай в цей час звучать найкращі побажання нашим наймилішим любим матусям.

Мама – це тепле, лагідне і добре слово нам відоме з дитинства. Матуся з перших хвилин нашого життя віддає нам усе тепло до останньої краплини. Її любов до дитини безмежна і щира. Ніхто так не любить, як любить мати своє дитя. Мама завжди гарна і чарівна – немов перша весняна квіточка, її лагідне слово зцілює хвороби, дарує щастя і радість. Материнська посмішка порівняна хіба що з теплим промінням сонця. А хіба є щось краще, ніж материнський поцілунок.

1. День чарівний, справжнє диво

В класі посмішок багато,

В класі людно і красиво,

Бо у нас сьогодні свято.

2. Свято сяє квіточками

Гріє сонечко весни

Свято це – є свято мами,

В день чарівний і ясний.

3. Це ж весна похлюпує,

Це ж іде весна.

Ніжністю і радістю

Сповнена вона.

4. На вербовій гілочці

Котиками грається

І веселим діточкам

Сонцем усміхається.

5. Хмаркою легенькою

В небі проплива,

В сині дзвони жайвора

Піснею співа.

6. З ранками погожими

Пролітають дні.

Скільки ж тії радості

В весняній порі.

«Пісня про маму»

7. Наймиліша в світі!

Прийми нині в своє свято

Від доні ті квіти.

8. Кожна квітка тобі скаже,

Як тебе кохаю,

Кожна шепче чого щиро

Я тобі бажаю.

9. Ця фіалка тобі скаже,

Що моє серденько

Б’ється щирою любов'ю

Все до тебе, ненько.

10. А та рута заговорить

В день свята твойого

Що тобі бажаю щастя

Від серця цілого.

(Діти дарують мамам весняні квіти)

11. Ой, яка ж бо ти, матусю

Дорога та мила,

Того словечком не сказати

Не моя то сила

Пісня «Самая счастливая»

Ведуча: Мудрі люди говорять: «Три нещастя є в людини: смерть, старість і погані діти. Смерть – неминуча, чекай не чекай, все одно прийде; старість – невблаганна, перед нею не зачиниш дверей свого дому; погані діти – сором для батьків!» Тому давайте будемо жити так, щоб не було соромно за своїх дітей, щоб не казали: «В кого ти таке вдалося».

17. Той, хто матір забуває,

Того Бог карає.

Того діти цураються,

В хату не пускають.

18. Чужі люди проганяють,

І не буде злому

На своїй землі безконечній

Веселого дому.

Пісня «Наші хлопці»

Ведуча: Стоїть на землі мати. Стоїть на вершині двох тисячоліть мати і молиться за свій народ, як дві тисячі літ тому на Голгофі стояла перед розп'ятим Сином і молила Всевишнього пощадити її Дитину. Стоїть мати і молиться за народ, за своїх синів і дочок, за нас і з вами. І перші слова її молитви:

«Пошли, Боже, дітям щастя і здоров'я, людяності їм пошли і милосердя, доброти їхньому серцю, світлого розуму голові і дай їм бажання працювати і не зазіхати на чуже добро»

Танець «Вальс»

19. З давніх – давен мати була головною Богинею роду Т. Г. Шевченко писав:

У нашім раї, на землі,

Нічого кращого немає.

Як тая мати молодая,

З своїм дитяточком малим.

20. Мати народжувала дитині, співала їй колискову, вчила добру і любові.

Мати сина колихала,

Колихаючи співала:

Ніч надходить, треба спати

Коло тебе рідна мати!

Я тебе нагодувала

І сповила, і приспала,

Коли тебе, співаю,

Спи дитинко, баю – баю!

Ведуча: Згадаємо діти, колискові, що співали Вам матусі.

(Діти співають колискові)

Мати не тільки берегла дітей, вона навчала їх усьому: охайності, працьовитості, бо в народі говорилось: «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина». Дочка вчилась у матері господарювати. Була їй надійною помічницею.

Пісня «Чом я не хазяйка»

Ведуча: Сьогодні у залі багато господарочок. Пропонуємо їм конкурс загадок.

Загадки

1. Наскакалось, називалось, у куточку заховалось. (Віник)

2. В купі стою, як ніч, так день, з місця не рушусь мов той пень, в зимі мене обіймають, а в літі забувають. (Піч)

3. Без вічка, без дна, повна бочка вина. (Яйце)

4. Має ноги, а не ходить. (Стіл)

5. Біле, як сніг, солодке, як мед. (Цукор)

6. Зв’язаний панок у кутку сидить. (Віник)

7. Зуби має, а не їсть. (Гребінець)

8. Місиш, місиш, ліпиш, ліпиш, а тоді хап та в окріп,

А тоді наостанку в масло та в сметанку.

Хто зуміє відгадати, того будем частувати. (Вареники)

Ведуча: А тепер конкурс для хлопчиків.

1. Без рук, без ніг, зуби є, дрібно жує, нікому не дає. (Пилка)

2. Сам худ, а голова з пуд. (Молоток)

3. Залізний ніс у землю вріс, риє, копає, дзеркалом блищить. (Плуг)

4. Кінь сталевий, вівса не просить, але оре і косить. (Трактор)

5. Маленький хлопчик у шапці ходить. (Гвіздок)

6. Це деревце – не полінце, шість дірочок має, весело співає. (Сопілка)

Ведуча: Мати джерело життя. Живий вогонь – ясне дитя народжує жінок – Мати. Серце матері благословенне і сповнене любові і краси, мова матері животворна, помисли її охороняють дитину на всьому життєвому шляху. Недарма народ каже: материнська любов і з дна моря виручає.

Повторення і закріплення вивченого про займенник

natkagirl — Tue, 03 Dec 2013 08:57:31 GMT

Тема: Повторення і закріплення вивченого про займенник.

Мета: Повторити вивчене про займенник, поглибити знання учнів, розвивати пізнавальний інтерес; збагачувати словниковий запас; сприяти розвитку творчих здібностей зв’язного мовлення; удосконалити роботу з текстом; виховати бережне ставлення до тварин.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка.

Тип уроку: урок-подорож.

Хід уроку

І. Організація класу:

1. Привітання

Доброго ранку! Доброго дня!

Рушаємо в казку мовну щодня!

Ось і сьогодні товариш дзвінок

Лунко покликав нас на урок.

ІІ. Повторення вивченого:

1. Акровірш: (Слайд №1)

Срібна зірка сніжно-біла

На мою долоньку сіла.

І як сіла, то й розтала –

Голуба водиця стала.

(Сніг).

- Про що піде мова на уроці?

(Про сніг і зиму).

2. Гра "Збери”: (Слайд №2)

З деформованого тексту утвори прислів’я.

хліба, снігу – Зима, без, літо, без.

3. Каліграфічна хвилинка:

Зима без снігу – літо без хліба.

- Як пояснити цю народну мудрість?

(Сніг збереже врожаї зернових культур і людям буде на столі хліб).

4. Мовна розминка. (Слайд №3)

- Яку частину мови вивчаємо?

- Яка частина мови називається займенником?

- Які займенники належать до особових?

- Назвіть займенники 1 ос., 2 ос., 3 ос.

- Як пишуть займенники з прийменниками?

5. Цікавинка.

Займенник – нечисленна частина мови – менше 100 слів…

(Опрацювання вправа 66).

ІІІ. Вивчення нового:

Сьогодні на уроці ми працюватимемо за темою "Займенник” – визначатимемо число, рід, особу займенників. А щоб було веселіше ми здійснимо із людиною, але якої професії відгадайте.

1. Гра "Відгадай”. (Слайд №4)

А В Є З Д Г К Л Е М Т Р Ю

- Серед друкованих літер виберіть рукописні.

- Яке слово вийшло? (Єгер).

2. Словникова робота. (Слайд №5)

- Яку роботу виконує ця людина?

Єгер – це охоронець заповідних угідь.

3. Робота з текстом (За матеріалами вправи 67).

- Як називаються люди, які допомагають тваринам перезимувати в лісі?

- Яку роботу вони виконують?

- Що таке пуд?

- Який заголовок доберемо до тексту вправи?

4. Гра "Мікрофон”.

- Як ви допомагаєте тваринам узимку?

Сьогодні ми помандруємо разом із єгером у ліс, щоб підгодувати тварин.

5. Перша зупинка "Випробувань” (Самостійна робота слайд №6).

Нас зустрічає снігур. Назва у цього птаха від снігу. Снігурі прилітають із Півночі як тільки випаде сніг. Ось завдання від нього: розташувати речення, щоб вийшов текст, займенники підкреслити, визначити їх особу і число.

2. Прилетів і він на годівничку.

3. Грудка у нього червона.

1. А ось – снігур.

4. Підкреслює її сіра спинка і чорна голівка.

(Займенники: у нього, її, він).

6. Друга зупинка "Зоровий диктант” (за вправою 68 слайд №7).

Зачекалась нас білка. Це вона ховає їжу у сніг, а потім, коли зголодніє, відшукує її.

Потренуємо і ми увагу та пам’ять.

- Прочитайте прислів’я. Як ви їх розумієте?

Робота диференційовано: 1 ряд записує з пам’яті 1 речення;

2 ряд – 2 речення;

3 ряд – 3 речення;

4 ряд – 4 речення.

7. Третя зупинка "Творча” (Слайд №8).

Нас зустрічає зайчик. Він змінив шубку під колір снігу. Коли тікає від ворогів, то плутає сліди або зупиниться, стрибне в інший бік десь 1,5 – 2 метри і біжить далі.

- Спишіть словосполучення, ставлячи займенники в потрібній формі. Визначте відмінок.

Вдячний (ви); згадувати (я); дружити з (ти); подорожувати з (вони); чекати з (ми).

8. Зупинка "Цікавинка”. (Слайд №9).

А ось і лисичка. Це дуже хитрий звір. Вона, втікаючи від ворогів, легко вміє замести сліди на снігу хвос

Бліц-турнір

1. Які три займенники найчистіші? (Ви-ми-ти).

2. Які два займенники заважають їздити по дорозі? (Я-ми).

3. Яке жіноче ім’я складається з тридцяти однакових займенників? (Зо-я).

4. Я попереду, я позаду, а посередині назва породи коня. Разом буде назва країни (Я-поні-я).

9. Зупинка "Дослідницька” (робота в групах) (слайд №10).

Тут солодко спить ведмідь. Він нас не чекає. Його добре зігріває товстий шар снігу. Під ним йому зручно.

- Утвори якнайбільше займенників:

1 група – від слова насмішкуватий;

2 група – яйцезаготівельний;

3 група – повітряно-морський.

10. Зупинка "Заплутанка” (робота в парах) (слайд №11).

Риби також чекають людину. Вони залягають на зиму у мулі водойм. Але коли водойма вкривається товстим шаром льоду, то тільки прорубані ополонки рятують їх від нестачі кисню.

- Утворіть прислів’я, займенники підкресліть.

1. як, з водою, риба, з тобою, Ми.

(Ми з тобою – як риба з водою).

2. правди, коли, Не шукай, в, тебе, її, інших, в, нема.

(Не шукай правди в інших, коли в тебе її нема).

IV. Підсумок уроку:

Ось і закінчилась подорож. Чи сподобалась вона вам? Чим?

Бережіть тварин, бо вони наші друзі менші і за вашу турботу обов’язково віддячать.

V. Домашнє завдання:

Виписати п’ять прислів’їв із займенниками, визначити їх особу, число, відмінок.

Займенники третьої особи однини і множини.

natkagirl — Tue, 03 Dec 2013 08:52:42 GMT

Тема: Займенники третьої особи однини і множини.

Мета: Виробити вміння змінювати займенники третьої особи однини і множини за відмінками, з’ясувати їх роль у реченні та в тексті; сформувати навички роздільного написання займенників з прийменниками; виховувати спостережливість, любов до рідного краю.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка.

Тип уроку: застосування вмінь і навичок.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Перевірка домашнього завдання

- Зачитайте утворений текст.

- Назвіть синоніми до слова стежимо (слідкуємо, спостерігаємо, шпигуємо);

прошу (вмовляю, благаю).

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Хвилинка каліграфії.

Ж ж жай во ок рон жайворонок

- Що ви знаєте про цього птаха?

2. Пояснювальний диктант.

Ввечері, шістдесят, спалив, зелений, до побачення, об’єднати, (Р. в.) - п’ятдесят.

3. Робота з картками . (3 учні – в зошитах).

4.Метод « Прес».

Він почув пісню дзвінкого жайворонка.

- Яка граматична основа речення?

- Про кого у ньому йдеться?

- А чому не можемо визначити?

(Бо займенник вказує на особу та не називає її.)

- Що повинно передувати займеннику? (Іменник).

- Для чого ми вживаємо займенники ?

- Визначіть особу даного займенника.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

- Сьогодні ми будемо вивчати займенники 3 особи однини і множини та їх відмінювання.

V. Вивчення нового

1.Робота з текстом. ( Слайд №1)

Я блукав по весняному лісі. Настрій у мене був піднесений. Я радів весні. Та раптом мені почулося жалібне попискування. На лісовій стежині я побачив зайчика, який потрапив у сільце…

- Прочитайте текст. Назвіть займенник, вказуючи особу і число.

- Значить, розповідь іде від якої особи? ( Від першої особи однини.)

- На що він вказує ?

- Перебудуйте текст, замініть займенники 1 ос. на займенники 3 ос.однини.

- Який займенник ми використали? ( Займенник : він).

- А ще які займенники належать до 3 особи? ( Займенники: вона, воно).

- На що вони вказують?

- То значить, що вони змінились за родами? (Міркують: ні, належать до одного з родів).

- Запишіть перше речення тексту, замінюючи займенник 1 особи на займенник 3 особи однини.

1 ряд – ч. р. 2 ряд – ж. р. 3 ряд – с. р.

2. Робота з підручником.

Вправа 59 (змінити займенники за відмінками)

Н. він

Р. його (від) нього

Д. йому

З. його (на) нього

О. ним (з) ним

М. (на) ньому

- Провідміняємо займенники вона і воно за аналогією без прийменника та із прийменником.

Висновок: Після прийменника у займенниках 3 особи пишеться н.

VІ. Закріплення вивченого

1.Диктант. ( Слайд № 2)

Яке синє й чисте українське небо! На його густу блакить вийшло панувати сонце. Під небом цяточкою повис жайворонок. Він виспівував свою гарну пісеньку.

Завдання: підкреслити займенники; 1 варіант – визначити відмінок; 2 варіант – особу, число.

2.Робота з прислів’ям. ( Слайд № 3)

Землю обдуриш раз – вона тебе сто раз.

- Як ви розумієте зміст прислів’я? Назвіть займенники?

3. Робота в групах.( Завдання в конвертах)

Поставте займенники у потрібній формі:

1 група - з (вона), під (ми), за (ти), у (вони).

2 група – над (він), через ( вона), до ( ти), з ( вони).

3 група – за (ти), у (вона), над( він), до ( воно).

4. Самоперевірка. (Слайд №4)

VІІ. Підсумок уроку ( Слайд № 5)

Продовжіть речення:

- Я знаю…

- Я вмію…

- Я дізнався …

- Я навчився…

- Я хочу дізнатися…

VІІІ. Домашнє завдання

Скласти текст – опис «Жайворонок» із займенниками 3 ос. однини і множини, визначити їх відмінок.

Займенники другої особи однини і множини.

natkagirl — Tue, 03 Dec 2013 08:45:48 GMT

Тема: Займенники другої особи однини і множини.

Мета: Формувати вміння виділяти займенники з речення та визначати їх особу і число; правильно вживати в усному і писемному мовленні; закріпити знання у написанні прийменників із займенниками; виховувати шанобливе ставлення до членів родини.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка, ребус.

Тип уроку: навчально-виховний.

Хід уроку

І. Організація класу

1. Привітання.

На перерві відпочили,

Набрались енергії та сили.

Будемо старанно працювати,

Щоб знання хороші мати.

2. Мотивація.

- Поміркуйте, яким ви хочете бачити урок?

- Якими уявляєте себе на уроці?

(Слайд №1):

У – уважними

Р – розумними

О – організованими

К – кмітливими

(Слайд №2)

Утворіть словосполучення з особовими займенниками однини і множини:

Вчитель Учні

Ми – уважні уважний

Ми – розумні розумний

Ми – організовані організований

Ми – кмітливі кмітливий

Ми – активні активний

ІІ. Повторення вивченого

1. Гра "Віднови”. (Слайд №3)

Записані строфи вірша деформовано. Потрібно їх відновити

2 Із мови починається мій рід …

3 Моя ласкава, мамина, єдина

1 Із слова починається людина,

4 Щебече соловейком на весь світ

- З чого починається людина? (3 мови)

- Якими словами описана, мова? (Ласкава, мамина, єдина)

- Яка це частина мови? (Прикметник)

2. Відгадування ребуса.

3. Каліграфічна хвилинка.

Сс слу сві сне ос ус сім’я

- Зробіть звуко - буквений аналіз слова: сім’я.

4. Робота з прислів’ям.

- Утворіть прислів’я і запишіть.

лад, той, клад, коли, у, Нащо, сім’ї

(Нащо той клад, коли у сім’ї лад).

- Поясни значення цього прислів’я.

5. Самостійна робота по варіантах ( диференційоване).

Поставити займенники у потрібній формі, визначити відмінок

1 варіант: До (я) прийшов товариш. Тато купив (я) книжку. Старший брат пишається (я).

2 варіант: У (ми) дружний клас. З (ми) весело працювати. Усім (ми) подобаються рухливі ігри.

Правильні відповіді: 1 варіант – мене, Р. в., мені, Д. в., мною, О. в.; 2 варіант – нас, Р. в. нами, О. в., нам, Д. в.

ІІІ. Вивчення нового

1. Гра "Вибери”.(Слайд №4)

Із вірша вибрати займенники:

Ще в колисці немовля

Слово "мама” вимовля

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

Мати, матінка, матуся! -

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя!

(В. Гринько)

(Займенники: тебе,я).

- Яка початкова форма займенника – тебе? (Ти).

- На кого вказує займенник? (На особу – маму).

(Слайд № 5.)

- Мене, ти з днем народження вітаєш?

Спасибі! Ну, а що мені бажаєш?

- Бажаю щиро вам, мій любий татку,

Щоб ви мені купили шоколадку.

(В. Шаройко)

(Займенники: мене, ти, мені, вам, ви).

- На кого вказує займенник – ви? (На особу - тата).

Висновок: До 2 ос. належать іменники ти(однина) та ви (множина). Ці займенники вказують на особу чи осіб, до яких звертаються.

2. Робота за таблицею «Відмінювання займенників 2 особи».

Н. хто? ти ви

Р. кого? тебе вас

Д. кому? тобі вам

З. кого? тебе вас

О. ким? тобою вами

М. на кому? на тобі на вас

3. Робота з підручником ( Впр. 53, с. 31, усно)

4. Повідомлення вчителя

А ще цікаво знати, що в давні часи шанобливого звертання "Ви” ще не було. В Україні займенник "Ви” набув поширення у звертанні дітей до батьків, до старших людей за віком, незнайомців. В Україні до неодруженого чоловіка могли весь вік звертатись на "ти”. Лише одруження – започаткування родини, робило можливим вживання форми "ви”.

- Коли вживаємо ти, ви?

5. Гра "Визнач” (робота в групах)

1 група

Приніс вам (2 ос., Д. в.)

Побачив тебе (2 ос., Р. в.)

Весело з тобою (2 ос., О. в.)

2 група

Дякую тобі (2 ос., Д. в.)

Раділи з вами (2 ос., О. в.)

Отримали від вас (2 ос., Р. в.)

3 група

Подарувала вам (2 ос., Д. в.)

Зустрілася з тобою (2 ос., О. в.)

Задовільнила вас (2 ос., Р. в.)

6. Розвиток зв’язного мовлення

Вправа 54 – прочитати в особах: мама, Михайлик.

- Чого навчило оповідання? (Любити і слухатися батьків)

- Чому Михайлик звертався до мами на Ви?

- Як ви ставитесь до своїх мам?

Виписати займенники (у вас, ти, я, тебе); числівники (три, чотири).

Синоніми: відповіла – сказала, відказала, мовила; глянула – подивилась.

7. Гра "Заміни”. (Самостійна робота).

Перебудуй текст, замінивши займенники 1ос. одн. на 2 ос. одн.

Я люблю свою дружну сім’ю. У мене є тато, мама і сестричка Ніна. Допомагати кожному члену родини – мій обов’язок. У вихідні я з сім’єю подорожую.

Любіть свою родину. Ваші рідні найближчі ваші друзі і порадники. Пам’ятайте про це.

IV. Підсумок уроку

- Які займенники належать до 2 особи? За чим змінюються займенники?

- У яких випадках ми говоримо ти, а коли – ви?

V. Домашнє завдання

Написати твір: "Що було б, якби українці були як одна сім’я?”

Займенники першої особи однини і множини. Написання займенників із прийменниками.

natkagirl — Mon, 02 Dec 2013 16:33:38 GMT

Тема: Займенники першої особи однини і множини. Написання займенників із прийменниками.

Мета: Вдосконалювати вміння учнів виділяти займенники з тексту та визначати їх особу та число; розвивати зв’язне мовлення, пізнавальний інтерес, навички правильного письма; виховувати бережне відношення до водних багатств.

Обладнання: Завдання на карточках, малюнки з краєвидами місцевості, комп’ютер, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка.

Тип уроку: урок-подорож.

Хід уроку

І. Організація класу

Дзвоник всім нам дав наказ –

До роботи швидше в клас.

Попрацюємо старанно,

Щоб урок минув немарно.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Гра "Цікава математика”.

Вогонь – огонь + дім – ім + адреса – дреса = вода.

- Про що йтиметься на уроці? (Про воду).

- Для чого вона людині?

2. Каліграфічна хвилинка.

Ввв вд вс ов ев водозбереження.

- Які два слова сховались у цьому слові?

3. Гра "Вилучи”.

З групи слів випиши спільнокореневі до слова вода.

Водичка, заводити, водій, водиченька, водиця, водойма, водити, водний, водосховище, підводний, безводний.

4.Самостійна робота. (Тест)

1 варіант 2 варіант

1. Займенник вказує на: 1. Займенники відповідають на питання:

а) число, кількість предметів при лічбі; а) тої частини мови, замість якої вони вжиті;

б) на предмети, їх ознаки,кількість, але не називають їх; б) на питання скільки? який? котрий?

2. Займенниками є слова: 2. Займенниками є слова:

а) дощ; б) другий; в) я; г) річковий. а) краплинка; б) ми; в) п’ять; г) морська.

3. Назви займенники другої особи 3. Назви займенники першої

однини і множини. однини і множини.

1в – 1б; 2в; 3 – ти, ви. 2в – 1а; 2б; 3 – я, ми.

ІІІ. Вивчення нового:

- Сьогодні на уроці ми будемо вдосконалювати вміння вживати займенники у мовленні та правильно писати їх з іншими частинами мови. Але урок буде незвичний. Ми вирушимо у подорож з веселою краплинкою води.

- Як потрапляє краплинка на землю?

1. Вибірковий диктант.

Випиши займенники першої особи однини.

Дощику, дощику,

Звари мені борщику,

А я тобі кашки,

Підем до Мелашки.

(Займенники: я, мене.)

2.Робота за таблицею «Відмінювання займенників першої особи однини і множини».

(З’ясовуємо відмінкові форми особового займенника я).

3. Гра "Вибери”. Робота в групах.

З тексту ( слайд ) виписати займенники, визначити число і відмінок.

1 група – займенники 1 ос.

2 група – займенники 2 ос.

3 група – займенники 3 ос.

Зміст слайду:

- Я розкажу вам, діти, багато цікавого.

Я пливла у річці Стир з мільйонами водних сестричок. Потім линула річкою Прип’ять і Дніпром у Чорне море. Я співала:

- Люблю тебе, тату Стире…

Усі звали мене невгамовною, але то вітер не давав мені ані хвилинки спокою. А я, маленька краплинка, тікала завжди від нього. Якось спересердя в літній день, коли я цього зовсім не сподівалася, він виплеснув мене на берег, на гарячий пісок. Я обернулась парою і полинула в небо.

Коли раптово налітав вітер, я швидко падала на землю дощем і напувала її. Я не боялась потрапити і під землю. Там я рухалась, жила і знову виринула на світ веселим джерелом.

4.Взаємоперевірка ( слайд)

1 група 2 група

я – однина, Н. в. вам – множина, Д. в.

мене- однина, З. в. тебе – однина, Р. в.

3 група

її – однина, Р. в.

він – однина, Н. в.

від нього – однина, Р. в.

5.Розвиток зв’язного мовлення

Показую малюнок із зображенням річки Стир.

- Що ви можете розповісти про неї?

У далекому минулому це була повноводна і судноплавна річка. У ній водилось багато риби. До нас приїжджали купці із Голландії за товаром. Річка має подвійне дно – вири із підводними течіями, тому небезпечна для плавання. Водний басейн річки використовується для потреб Рівненської АЕС.

5. Гра "Коментатор”. (За текстом вправи 46 учні з’ясовують подорож краплинки води і коментують вживання займенників).

6. Гра "Добери”. Робота в парах.

Уявимо, що ми літаємо разом із краплинкою взимку.

- На що перетвориться краплинка? (На сніг або лід.)

Вставити в текст пропущені займенники, визначити їх число і відмінок.

… народилася в небесній високості. Весело … було кружляти в танку. Зі … гралися вітер і мороз. На … дивились тварини і люди.

7. Хвилинка бережливості.

Краплинка води вас застерігає, що прісної води у світі дуже мало. Ми п’ємо воду із артезіанських джерел села Бабка. Глибина свердловини від 100 до 150 метрів. Тому використовуйте її раціонально.

- Складіть і запишіть спонукальне речення про використання води.

8. Творчий диктант.

- Як потрапляє краплинка води влітку на землю із хмаринки? (Випадає дощем.)

Ось краплинка впала на землю і побачила багато цікавого, але, на жаль, вона заплуталась в займенниках і розповідь у неї не вдалась. Давайте виправимо помилки.

Поставте займенники в потрібній формі.

Перед (я), за (ти), з (вона), під (ми), перед (він), від (ви), у (вони).

- Як пишуться займенники з прийменниками?

(Займенники з прийменниками завжди пишуться окремо.)

IV. Підсумок уроку:

- З ким ми подорожували?

- Чому навчила нас краплинка води?

V. Домашнє завдання:

Виконати вправу 51, вивчити відмінювання займенників першої особи та правило.

Сценарій виховного заходу, присвяченого 200-ій річниці від Дня народження Т. Г. Шевченка.

natkagirl — Mon, 02 Dec 2013 16:29:13 GMT

Сценарій виховного заходу,

присвяченого 200-ій річниці від Дня народження Т. Г. Шевченка.

«Т. Г. Шевченко – поет Вітчизни»

Мета.

Ознайомити учнів з життєписом великого сина українського народу – Т. Г. Шевченка; виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам залишив поет.

Обладнання.

Святково прибраний зал. На стінах вишиті рушники, у центрі – портрет Т. Г. Шевченка, плакати: «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», «Пісня – душа народу».

Хід заходу.

Звучить пісня на слова Т. Шевченка «Думи мої».

Заходить жінка, одягнена по-селянськи, несе запалену свічку, ставить на столик біля портрета Т. Г. Шевченка. До неї підходить хлопчик.

Хлопчик

Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Мати

Так, синочку, правда.

Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, матір його колише.

Хлопчик

А чому так багато зірок на небі?

Мати

Це, коли людина у світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Хлопчик

Бачив, матусю, бачив… А чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати

Бо, коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

Хлопчик

Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічка світила найясніше.

Мати

Старайся, мій хлопчику(гладить по голові).

Мати і хлопчик виходять. На сцені з’являються ведучі і діти.

1-й учень

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

1-й ведучий

9 березня 1814 року в селі Моринцях на Київщині в сім’ї селянина-кріпака народився Тарас Шевченко. Хлопчик ріс мовчазним, постійно був замисленим. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном, за що його прозвали в сім’ї «малим приблудою».

2-й ведучий

Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка в «науку». За найменшу провину карав він своїх учнів різками. Будучи уже відомим поетом, Т. Г. Шевченко згадував школу, куди привела його кріпацька доля.

2-й учень

Ти взяла мене маленького за руку

І хлопця в школу одвела

До п’яного дяка в науку.

- Учися, серденько, колись

З вас будуть люди, - ти казала.

1-й ведучий

Та недовго тривала Тарасова «наука». Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика. Змучена важкою працею, померла його мати.

3-й учень

Там матір добрую мою

Ще молодою - у могилу

Нужда та праця положила.

2-й ведучий

Незадовго після смерті матері в 1825 р. помер і батько. Смерть батька приголомшила малого Тараса.

4-й учень

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми були малі і голі),

Не витерпів лихої долі.

Умер на панщині!... А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята. Я до школи –

Носити воду школярам.

1- й ведучий

Тарас наймитує в школі, а потім пасе громадську череду. Минає 20 років, і він з болем згадуватиме своє дитинство у вірші «Мені тринадцятий минало».

Учень читає вірш «Мені тринадцятий минало».

2-й ведучий

Тарас наймитує, а випадає вільна хвилина – читає і малює. Вечорами по закутках, щоб ніхто не бачив, плаче з горя. Але думка навчатися малювати не покидає хлопчика. Так він потрапляє до хлипківского маляра. Той згодився навчити хлопця малювати, та пан Енгельгардт забирає його до себе в Петербург і Тарас стає козачком пана.

5-й учень

В пана-бусурмана

В Петербурзі дім,

Кріпаком у пана

Був Тарас у нім.

6-й учень

Хоче малювати,

Прагне він до знань,

Та за це багато

Зазнає знущань.

7-й учень

Нишком він малює

Статуї в саду,

А вночі віршує

Про чужу біду.

1-й ведучий

Зустріч у Петербурзі із земляками – художником Сошенком, байкарем Гребінкою, художниками Брюловим, Венеціановим, з поетом Жуковським – була вирішальною для Тараса Шевченка. Вони побачили великі здібності молодого художника й викупили його з неволі.

2-ведучий

Тарас Григорович виправдав їхні надії. У 1845 році він закінчив Петербурзьку художню академію з двома срібними медалями і званням «вільного» художника. Тарас малює портрети, картини, ілюструє свої вірші.

8-й учень

Так в людському морі

Стрілися брати,

Що зуміли в горі

Щиро помогти.

9-й учень

Викупили друзі,

Вольним став Тарас!

Чом же серце в тузі?

Біль чому не згас?

10-й учень

Сміливий і щирий

Був Тараса спів.

Він гострить сокири,

Кличе на панів.

1- й ведучий

За бунтарські вірші 33-річного Тараса забрали в солдати. Незважаючи на заборону, Тарас Григорович писав вірші і ховав їх за халявою чобота. Тепер цю книжку називають захалявною.

2-й ведучий

Коли Т. Г. Шевченко був на засланні в далеких степах Казахстану, він дуже тужив за Україною. Ось послухайте, як ніжно і тужливо звучить його пісня.

Звучить пісня «Зоре моя вечірняя».

1-й ведучий

Туга за рідною природою, рідним краєм звучить і в його віршах.

Учні читають вірші:

«Садок вишневий коло хати»,

«Тече вода з під явора»,

«Вітер з гаєм розмовляє».

2-й ведучий

Послухайте пісню на слова Т. Шевченка «Зацвіла в долині червона калина»(виконують діти).

1-й ведучий

9 березня 1861 р. Тарасу Григоровичу минуло 47 років. Надійшло багато вітальних телеграм. Привітали поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Тіло

Т.Шевченка було перевезено до Канева і поховано на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.

Учень читає вірш «Заповіт».

2-й ведучий

Минає 200 років з Дня народження славного сина України, але в багатьох українських родинах зберігається його «Кобзар».

1-й ведучий

У день народження Т. Шевченка дорослі і діти йдуть до його пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря.

2-й ведучий

І дорослі, і діти шанують геніального українського поета, художника, борця за волю народу і завжди пам’ятають його заповіти.

11-й учень

Тарасе, наш Кобзарю, всюди

Приходиш нині ти, як світ,

Тебе вітають щиро люди

На всій Україні моїй.

12-й учень

Я – маленька українка,

Вісім років маю,

Про Тараса Шевченка

Вже багато знаю.

Він дитя з-під стріхи,

Він в подертій свиті,

Він здобув нам славу,

Як ніхто на світі.

А та наша слава

Не вмре, не загине.

Наш Тарас Шевченко –

Сонце України.

13-й учень

Уклін тобі, Тарасе,

Великий наш пророче,

Для тебе вічно б’ється

Те серденько дитяче.

За тебе вічно б’ється,

За твої заповіти,

Чого батьки не зможуть,

Те зроблять їхні діти.

14-й учень

Спи спокійно, Тарасе!

Нащадки твої

Словом шани й любові тебе пом’янули.

І народи Вкраїни

Заповітів священних твоїх не забули.

Лунає пісня «Реве та стогне Дніпр широкий».

Займенник як частина мови. Особові займенники.

natkagirl — Mon, 02 Dec 2013 16:11:09 GMT

Тема: Займенник як частина мови. Особові займенники.

Мета: Дати дітям поняття про займенник як частину мови; ознайомити з особовими займенниками; розвивати орфографічні навички, формувати вміння використовувати займенники для уникнення повторів слів; виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання: Таблиця, схема, предметні малюнки, завдання в конвертах, комп’ютер, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організація класу

Ось дзвінок нам дав сигнал:

- Працювати час настав.

Тож, і ми часу не гаймо,

Урок мови починаймо.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Відгадування загадок

Біжить він по долині

В біленькій кожушині. (Заєць). (Слайд №1)

Який птах не вигодовує своїх пташенят? (Зозуля). (Слайд №2)

- То яку букву ми сьогодні будемо писати? (Букву "зе”).

- Який звук вона позначає? ([з], [з’]).

- Охарактеризуйте цей звук.

2. Каліграфічна хвилинка

Зз за зл з’я уз заєць зозуля

- Доберіть і запишіть спільнокореневі до цих слів.

Заєць – зайчик, зайчатко, зайчисько, заячий.

Зозуля – зозуленька, зозулька, зозулечка, зозулиний.

3. Словниковий диктант

Заболоття, збити, розшити, зв’язок, Зінаїда, заморський, Запоріжжя, беззубий, просьба, дзьоб.

4. Вибірковий диктант: (Слайд №3) (по варіантах).

1варіант

Заєць – полохливий звір. Він живе у лісі. У нього багато ворогів. Часто йому через них доводиться голодувати. Його важко розпізнати на білому снігу. Проте це не заважає хижакам полювати за ним.

2 варіант

Зозуля – кмітлива пташка. Вона живе у лісах і дібровах. У неї гарне забарвлення пір’я. Їй часто доводиться обдурювати птахів, підкидаючи свої яйця у їхні гнізда. Нею можна тільки захоплюватися. На ній лежить обов’язок – знищувати волохату гусінь.

- Виписати слова, які замінили назви тварин.

1в. (Він, з нього, йому, його, за ним.)

2в. (Вона, у неї, їй, їхні, нею, на ній.)

5. Метод "Мозковий штурм”:

- До якої частини мови віднесемо ці слова?

ІІІ. Вивчення нового

1. Розповідь вчителя

Сьогодні ми побуваємо у країні Морфології і дізнаємось до якої частини мови належать ці слова.

В одному із міст країни жила сім’я Іменників, а поряд – Займенників. Іменники пишались тим, що їх найбільше у мові і вони дають назву всім предметам.

- Ми дуже важливі, - хвалились вони. А Займенників було мало і через те вони були скромні. Коли говорили Іменники, Займенники мовчали. Та сталася пригода. Застудились Іменники, у них зник голос. Що робити? Що станеться з мовою?

І тут на допомогу іменникам прийшли Займенники. Вони хоч і не могли називати предмети, але могли вказувати на них. І сталося диво.

Замість хворого Іменника "зозуля” у реченні став Займенник "вона”, замість "зайчика” – "він”. З того часу Іменники дружать з Займенниками і допомагають один одному будувати речення. У мові їх небагато, але вживаються вони дуже часто.

- Чи сподобалась вам казка? Чим?

2. Заучування правила (сторінка 19 підручника).

3.Опрацювання тексту (вправа 29 "Сім’я Займенників”).

- Що ви дізнались з тексту про Займенники?

4. Робота за таблицею (Слайд №4).

Особові займенники

1особа 2особа 3особа

Однина я ти він, вона, воно

Множина ми ви вони

- Замість якої частини мови вживаються займенники?

- На що вказують?

- Назвіть особові займенники.

ІV. Закріплення вивченого

1. Пояснювальний диктант (Вправа 31)

- Що потрібно виконати у вправі?

(Прочитати і списати, змінюючи виділені займенники.)

Діти читають відредаговані речення.

2. Гра "З’єднай і поясни ”. Робота в парах. (Кожна пара на карточках виконує завдання)

Тато, мама і я – та не вклонилися.

Як ти дбаєш – дружна сім’я.

Ви гарно танцювали – так і маєш.

3. Робота в групах.

Вставити пропущені займенники.

1. Про що, зозулько, … співаєш

Пісню голосну?

… співаю всьому світу

Пісню про весну.

(Пропущені займенники: нам, я).

2. – Зайчику, зайчику,

де … бував?

Хто …, вуханя,

там наполохав?

(Пропущені займенники: ти, тебе).

4. Самостійна робота. "Відгадай ребуси” (Вправа 38 усно).

V. Підсумок уроку

- Чи потрібний був вам цей урок?

- Про що ви дізнались? Чим новим збагатились ваші знання?

- Яка частина мови називається займенником?

- Назвіть особові займенники.

- Замість якої частини мови вживаються займенники?

- То чи можемо ми у своєму мовленні обійтися без займенників? Чому?

VІ. Домашнє завдання

Виконати вправу 40, вивчити правило.

- Дякую за співпрацю.

З досвіду роботи

natkagirl — Tue, 26 Nov 2013 16:45:07 GMT

«Формування в молодших школярів ключової компетентності – уміння вчитись»

Знання – це гість, а розум – це хазяїн,

У добрій спілці треба жити їм.

Хто має розум і багато знає, -

Той буде довше сильним і міцним.

А сила, що без розуму, - недужа

Бо все робити буде навмання.

Тож для творіння, для роботи,

Друже, виховуй розум і бери знання.

Давид Гуліа

Традиційно освіта розглядається як засвоєння учнями певної суми знань, умінь і навичок, зумовлених Державними стандартами та програмами з того чи іншого предмету. Нестабільність світу, інтенсивність соціально-економічних і технологічних змін зумовлюють потребу вчитися впродовж життя. А ринок праці висуває сьогодні вимоги не стільки до рівня теоретичних знань потенційного працівника, скільки до його рівня відповідальності, професійної компетентності, які він може продемонструвати. Тому, щоб бути успішною людиною в сучасному світі недостатньо володіти певною сумую знань. Важливо, щоб дитина, яка закінчує школу і йде у доросле життя, не була пасивним об’єктом впливу, а могла самостійно знайти потрібну інформацію, обмінятися думками щодо певної проблеми з іншими людьми, брала участь у дискусії, виконувала різноманітні ролі. Компетентний випускник початкової школи – це учень, який має високий рівень мотивації, характеризується високою навчальною і соціальною активністю, готовністю до самостійної розумової діяльності.

В умовах надмірного інформаційного простору на дитину спрямовується величезна лавина інформації, тому життєво необхідним є розвиток умінь швидко і якісно аналізувати її, відсівати другорядне та ефективно використовувати значуще.

Початкова ланка освіти – фундамент шкільного навчання, адже саме тут закладається основа для формування особистості майбутнього громадянина. Вона покликана забезпечити подальше становлення і різнобічний розвиток особистості дитини, цілеспрямовано виявляти й розвивати її здібності в різних видах діяльності, створити умови для повноцінного засвоєння базового рівня освіти й уміння вчитись.

Відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти перед освітянами поставлено завдання в провадженні компетентністного підходу у навчально-виховний процес.

На сьогоднішній день не існує однозначного розуміння поняття компетентність. Компетентність походить від латинського слова «competens», що в перекладі означає належний, здібний.

Компетентність – це повна сума знань у особи, які дозволяють їй судити про що-небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку. Таке пояснення цього поняття містить Великий тлумачний словник сучасної української мови. Визначення поняття «компетентність» не є однозначним, різні автори по-різному підходять до його тлумачення. Аналізуючи ці твердження, зупинимось на тому, що компетентності є своєрідними комплексами знань, умінь і ставлень, що набуваються в навчанні.

Вважаю, що відносно освітньо-виховного процесу правомірною є позиція тих учених, які розглядають «компетенцію» як категорію об’єктивну, тобто як норму, вимогу, ціль, а «компетентність» – суб’єктивну, особистісну, як результат оволодіння певною компетенцією.

Для теорії і педагогічної практики доречним є встановлення відмінностей між компетенцією взагалі й компетенцією освітньою. Необхідність розрізнення їх А.В.Хуторський пояснює так: «Компетенція для учня – це образ його майбутнього, орієнтир для освоєння. Адже в період навчання в учня формуються ті, або інші складові «дорослих» компетенцій, і, щоб не готуватися до майбутнього, але й жити в теперішньому, він освоює ці компетенції з освітньої точки зору.» [8].

Отже, освітня компетенція – це вимога до освітньої підготовки, яка виражається сукупністю взаємозв’язаних смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду діяльності учня відносно певного кола об’єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення особистісно і соціально значущої продуктивної діяльності (А.В.Хуторський).

Освітні компетенції охоплюють не всі види діяльності людини, а тільки ті, які відносяться до освітніх галузей і навчальних предметів. Вони забезпечують комплексне досягнення освітніх цілей, відображають предметно-діяльнісну складову освіти, пов’язують її особистісний і соціальний зміст.

Запровадження компетенцій в зміст освіти зумовлене потребою розв’язати ряд проблем, серед яких – неспроможність учнів застосовувати засвоєні знання, уміння, навички, способи діяльності і ціннісні орієнтації в реальних життєвих ситуаціях, виконувати вимоги суспільства щодо оновлення знань, тобто реалізації безперервного навчання. А також здатність пристосовуватися до швидкої зміни суспільно-економічних умов, адаптуватися в змінених умовах, уміти знаходити шляхи розв’язання проблем, що виникають в практичній, пізнавальній, комунікативній та інших видах діяльності.

Компетентнісний підхід став одним із шляхів оновлення освіти, запропонованих Радою Європи для країн європейського простору.

Українські вченні О.Я. Савченко, О.В.Овчарук, О.І.Локшина, Н.М.Бібік, О.І.Пометун та інші на основі вивчення авторського досвіду і потреб розвитку української школи визначили таку сукупність ключових компетентностей:

- уміння вчитися (навчальна);

- соціальна;

- загальнокультурна;

- громадянська;

- компетентність із інформаційних та комунікаційних технологій;

- підприємницька;

- здоров’язбережувальна.

Серед пріоритетних функцій початкової школи визнано загальнонавчальні та розвивальні, а одним із найважливіших її завдань – формування у молодших школярів розгорнутої навчальної діяльності (уміння вчитися). Дана компетентність формується в усіх освітніх галузях, передбачених Державним стандартом. Смислова наповненість компетентності «уміння вчитися» включає:

– вміння організовувати та контролювати свою навчальну діяльність;

– вміння виконувати розумові операції й практичні дії;

– уміння володіти вміннями й навичками самоконтролю та самооцінки;

– прагнення здобувати нові знання;

– самостійність у розв’язанні пізнавальних завдань.

Ідея досвіду : «уміння вчитись» програмує індивідуальний досвід самостійного учіння. Дитина, яка вміє самостійно вчитися, в майбутньому зможе самостійно та творчо працювати, жити.

Уміння вчитись виробляється в практиці навчальної діяльності учнів, уміло керованої учителем. Умілість ця визначається тим, які завдання ставить він перед учнями, як допомагає їм знаходити раціональні засоби їх виконання, яке місце залишається для доступної учням активності й самостійності, як узгоджуються методи керування роботою дітей вчителем і батьками. Саме цим обумовлюється актуальність представленого досвіду.

Поряд з навчальними компетенціями молодший шкільний вік важливий для формування загальнонавчальних компетенцій,. Тому я прагну їх не тільки формувати, а й дати учням загальнонавчальні уміння і навички, які будуть їм потрібні не лише для навчання у школі, а й протягом усього життя.

Часто несформованість надпредметних (ключових) компетенцій заважає успішному засвоєнню знань дитини, є перешкодою для організації нею самостійної діяльності по оволодінню знаннями.

Можна виділити основні надпредметні компетенції, що повинен сформувати педагог:

- Перцептивні уміння: вміння уважно слухати, вміння уважно читати, вміння відтворювати матеріал.

- Навчально-інтелектуальні вміння: вміння аналізувати, систематизувати, виділяти головне, проводити аналогії, знаходити асоціації і користуватися ними, формулювати проблеми, розвивати дослідницькі уміння, вибирати методи.

- Навчально-пізнавальні вміння: складати план відповіді, тези, конспект;

писати реферат, анотацію; уміти вести навчальний діалог; задавати уточнюючі запитання; користуватися технічними засобами навчання.

- Пошуково-інформаційні вміння: навички спілкування зі словниками, енциклопедіями, робота з заголовками, пошуковими системами, вміння користуватися інформаційними засобами.

- Навчально-організаційні вміння: уміння планувати роботу на день, тиждень; уміння організувати себе на виконання завдання; діяти за алгоритмом; здійснювати самоконтроль та самоаналіз власної діяльності, співставляти результати з еталоном, зразком; уміння вести пізнавальну діяльність у групі, команді, співробітничати та розподіляти ролі під час виконання завдань; (уміння пояснювати, надати допомогу, прийняти допомогу).

Щоб навчати дітей творчості у вирішенні різних пізнавальних завдань, і в перспективі – до уміння вибудувати успішне життя, вчителю теж треба змінювати свій підхід до навчання. Перед учителем сьогодення стоять такі важливі завдання:

- збагатити учня необхідним багажем знань, розвинути вміння запам’ятовувати і відтворювати певну інформацію;

- сформувати розуміння отриманої інформації, здатність її обробляти, переформульовувати своїми словами;

- застосовувати набуті знання (правила, закони, принципи, теорії) на практиці, робити узагальнення;

- розвивати основні мисленнєві операції:

- аналіз (осмислення змісту навчального матеріалу, здатність аналізувати його за даними параметрами);

- синтез (створення нових схем, доведення, поєднання елементів для отримання цілого, побудова висновків);

- оцінювання (формування оцінних суджень щодо цінності ідей, тверджень, художніх творів тощо).

В.О. Сухомлинського говорив: «Дивитися – не означає бачити. Уміння бачити, уміння помічати те, що на перший погляд, не відрізняється чимось особливим – це, образно кажучи, повітря, на якому тримаються крила думки, першоджерело розуму, думки, мислення – у навколишньому світі; у тих явищах, які людина бачить, пізнає, які викликають у неї інтерес»[3].

Дитина, яка звикла самостійно вчитися, не губиться в новій пізнавальній і життєвій ситуації, не зупиняється, якщо немає готових рішень, не чекає підказки, а самостійно шукає джерела інформації, шляхи розв’язання, так як уміння вчитися змінює стиль мислення і життя особистості.

Самостійно вміє вчитися той учень, який:

- сам визначає мету діяльності або розуміє і приймає ту, яку ставить учитель;

- виявляє зацікавленість навчанням, докладає вольових зусиль;

- організовує свою працю для досягнення результату;

- добирає або знаходить потрібні знання, способи для розв’язання задачі;

- усвідомлює свою діяльність і прагне її удосконалити;

- володіє уміннями і навичками самоконтролю й оцінки.

У своїй роботі використовую такі методи, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів: самостійна робота, проблемні творчі завдання, запитання від учнів до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.

Щоб сформувати зацікавлене ставлення учнів до пізнання, треба спиратися не лише на почуття обов’язку, волю, оцінку (бал), які в молодшому шкільному віці є досить слабким регулятором пізнання й поведінки, а й на природну допитливість, емоційність, інтелектуальність та почуття дитини, її самооцінку, роль у колективі.

Особливо важливим у виробленні вміння вчитися є, на мою думку, дохідливість мови вчителя, її жвавість, енергійність, мелодійність. Якщо вчитель вмів тримати паузу, робити логічні наголоси, обирати темп, доречно ілюструвати свої міркування малюнком, опорними словами, то з часом у дітей виробляється уміння осмислено слухати, розбірливо сприймати почуте, слухати, думаючи при цьому.

Уміння вчитися включає в себе і здатність учня керувати своєю увагою. Недарма кажуть, що «бути в класі – ще не означає вчитися». Без уваги неможливе сприймання, розуміння і засвоєння навчального матеріалу. Увага загострює і посилює психічні процеси: пам’ять, мислення, уяву. Її можна успішно розвивати[1].

Уміння вчитися обов’язково передбачає уміле користування підручниками – носіями основних базових знань учня початкової школи. Слід зосередити увагу на таких вимогах роботи з навчальною книгою: вміння користуватись підпорядкованим словником, у якому пояснюються незрозумілі слова з прочитаного тексту; розуміти, що являє собою червоний рядок, абзац, діалог, знати римські цифри; знати і вміти користуватися умовними позначеннями, які є в підручнику. Також важливо навчити учнів користуватися словниками, доступною науково-популярною літературою. Неабияку роль відіграють в оволодінні уміннями вчитися прийоми запам’ятовування. Бо якщо матеріал запам’ятовується осмислено, то можна запам’ятати у 4-8 разів більше і міцніше, ніж тоді, коли його механічно, неусвідомлено повторювати багато разів. Отже, найпершою умовою запам’ятовування є розуміння того, що потрібно запам’ятати.

Навчальну діяльність я організовую таким чином, щоб кожна дитина відчула силу успіху. Тому що невдачі у навчанні призводять до того, що учень починає втрачати віру в себе, в свої можливості. І педагог повинен вчасно підтримати дитину, похвалити навіть за незначний крок до пізнання. Відомо, що в учня зароджується бажання вчиться тоді, коли він є успішним в оточуючому середовищі. Адже В.О.Сухомлинський наголошує : «Є успіх – є бажання вчитися. Особливо важливо це на першому етапі навчання – у початковій школі, де дитина не вміє долати труднощі, де невдача приносить справжнє горе»[4].

Створення ситуації успіху породжує радість, а якщо до радості учня додати радість батьків – утвориться сімейна радість. Радість, створена ситуацією успіху, є запорукою успіху дитини, досягнення нею високих результатів, суспільне визнання особистості, яке направлене на подальше життя дитини.

Першокласники, в переважній більшості, зацікавлено і сумлінно ставляться до навчання, виявляють інтерес до навчального матеріалу. Вони усвідомлюють, що їх авторитет серед однолітків і дорослих залежить від успіхів в навчанні. Стійкість інтересів до навчальної діяльності молодших школярів залежить від того, як ця діяльність організовується, як вчитель вміє збуджувати і підтримувати інтерес своїх вихованців до набуття знань, як пов’язуються ці знання з життям.

Формуванню пізнавальних інтересів учнів сприяє вміло побудована позакласна робота (заняття в гуртках, самостійне читання, перегляд телепередач і т.д. ).

За роки роботи я помітила, що самостійність і активність у навчанні пов’язані між собою, але не тотожні. Молодший школяр може активно повторювати певні дії визначеним йому способом ( списування тексту, заучування вірша тощо ) і зупинятися перед труднощами, які в нього виникають, коли змінюється характер завдань чи виникає потреба знайти спосіб розв’язання задачі дещо відмінної від раніше розв’язуваних.

Формуванню самостійності сприяє поступове збільшення обсягу самостійних робіт на уроках, урізноманітнення творчих робіт, поєднання їх з роботами тренувального характеру. Співвідношення творчих і тренувальних робіт з навчальної діяльності залежить від етапу навчання, його змісту і мети уроку. Неодмінною умовою успіху є чітка постановка запитань, завдань перед учнями. А усвідомлення їх учнями спрямовує розумову активність.

З досвіду роботи знаю, що найважчою і найпершою сходинкою до здобуття грунтовних знань дитини – є перший клас. Дитина шести-семи років одночасно тяжіє до двох видів діяльності: ігрової та навчальної. Своєрідність цієї ситуації полягає в тому, що нерозвинені пізнавальні можливості дітей цього віку підкріплюються сильними ігровими мотивами, потребою в емоційному контакті і підтримці дорослого. Можна сказати: «чим яскравіше в дошкільника розвинена ігрова діяльність, тим виразніше маленький школяр прагне утвердити себе у новій соціальній ролі – ролі учня».

Дитина, яка звикла здобувати знання в ігровій, невимушеній формі, стає школярем. «Правильно», «неправильно», «не можна», «треба» – лавиною спадає на плечі малюка і дуже важливо вчителю допомогти справитися з цими труднощами, не допустити, щоб учень втратив інтерес до навчання. Тут у великій нагоді стають інноваційні та традиційні методи і прийоми навчання. Корисне все, що примушує дитину «зрозуміти – запам’ятати – принести до власної ціннісної системи – стати компетентною. Потрібно працювати від простого до складнішого, враховуючи вікові особливості учнів»[2]. На допомогу мені приходять ігри, інтерактивні технології навчання, елементи розвивального навчання, індивідуальна робота з учнями. Працюю за формулою: « Вчитись легко, коли вчитись цікаво».

Провідні ідеї:

- урок має бути цікавим, з необхідним дидактичним матеріалом;

- виклад матеріалу доступний;

- пошук істини;

- розвиток здібностей;

- використання інтерактивних технологій;

- розвиток зв’язного мовлення.

Тут у нагоді стають різного виду наочності: таблиці, картки, малюнки, дидактичний матеріал, набори цифр і букв, складів, лічильного матеріалу. Для розвитку фонематичного слуху, зв’язного мовлення, чіткої вимови практикую заучування: скоромовок, чистомовок, віршів, потішок, пісень, прислів’їв і т.д., а також різні види таблиць і чергую різні види читання.

Важливо подавати матеріал у ігровій формі, використовуючи казкові сюжети і казкових героїв. Якраз у іграх дитина активно діє, мислить, будує, комбінує, моделює людські взаємовідносини. Наприклад, на уроках навчання грамоти закріплення вмінь та навичок здійснюю за допомогою гри-вправи «Чарівний мішечок». Набір предметів у мішечку різний: іграшки, маленькі предмети, склади. Використовую елементи змагання: хто більше назве слів, відгадає загадок, найкраще виконає завдання, швидше обчислить тощо.

Ознайомлюючись із навколишнім середовищем, діти охоче грають у сюжетні ігри ( «Ми прийшли до театру», «На дні народження», «Я збираюся у гості» ), які розвивають уяву, спостережливість, спонукають до контролю. Тобто, граючись, діти вчаться, а навчаючись – граються. Дуже часто використовую гру «Віднови прислів’я», «З’єднай частини прислів’я»

Вірний друг – то … друзями

Птах сильний крильми, а людина … у біді.

Друзі пізнаються … найбільший скарб.

На уроках рідної мови практикую гру «Будівельник»: картки з морфемами хат, - к, - н, - очк, - оньк. Завдання: з поданих морфем збудуйте слова. ( Хата, хатка, хатиночка, хатинонька ).

Дуже важливо розвивати творчі навички, мислення та творчу уяву дітей. З цією метою пропоную використовувати мовні ігри:

1. Спиши слова. Підкресли в кожному першу букву. Утвори і запиши нове слово. Склади з ним речення.

Урожай, край, річка, айстра, їжак, нива, акація.

2. Гра «Хто швидше ?». Утвори нові слова, змінюючи лише одну букву.

Шило – мило, колос – голос, чайка – гайка, роса – коса.

3. «Незвичайна математика»

Виконайте дії і прочитайте утворені слова:

Кни + голка – лка + люб = ( книголюб ).

4. Прочитайте зашифровані слова і запишіть:

Б У Р А Т І Н О

1 2 3 4 5 6 7 8

1 4 1 4 7 8 3 4

2 3 4 7 3 4 7 4

1 3 4 5 1 4 3 4 7

5. Склади ланцюжок слів, де останній склад попереднього слова є першим складом наступного:

Малина, намет, …, …, … .

6. За поданим початком продовж казку:

Одного разу, гуляючи в лісі, білка … .

7. Гра «Радіо»

Ви – диктор і повинні оголосити по радіо, що розшукується дитина, яка загубилася. Її потрібно описати, а діти за цим описом повинні відгадати, хто ж загубився.

8. Доповни речення порівняннями:

Озеро виблискує на сонці, ніби … .

9. Знайди в тексті мовленнєві помилки.

Незабаром літні канікули. Школярі будуть от дихати. Оленка їде до бабушки в село. Дениско з дєдушкой на дачі. Всі разом зустрінемося першого сентября.

10. Постав речення у такій послідовності, щоб вийшло зв’язне висловлювання. Добери заголовок.

Школярі ходили на екскурсію до лісу. Гарно в лісі взимку! Був теплий зимовий день. Дерева одяглися в сріблясті шати. [уроки 1-5]

У своїй роботі використовую власні навчальні посібники: «Удосконалення навичок динамічного читання», «Загадки» і «Цікавинки про птахів рідного краю».

Щоб зацікавити і урізноманітнити навчальний процес використовую інноваційні та інтерактивні технології навчання. Учні із задоволенням працюють у парах та малих групах. З групових форм інтерактивної роботи часто використовую такі методи: «мікрофон», «мозковий штурм», «навчаючи-вчуся», «прес», «коло ідей», «ажурна пилка» тощо. [уроки 1,4]

На уроках читання учні добирають рими, кінцівки прислів’їв, ділять текст на частинки, добирають заголовки, складають план, редагують і відновлюють тексти, продовжують художній твір або замінюють його кінцівку, складають характеристику героїв. Залюбки працюють із словниками, добираючи відповідні значення слів, готують повідомлення про життя і творчість письменників і поетів, створюють свої ілюстрації до прочитаних творів.

Також потрібно пам’ятати, що ключовим предметом у початковій школі є математика. Цей предмет дає базові знання, які дитина буде використовувати все життя. На уроках математики розвиваю навички усної лічби, математичну пам’ять у школярів, і, що важливо, розвиваю логічне мислення. Це досягається завдяки проведенню різних видів роботи: математичних диктантів, математичних та дидактичних ігор, вікторин, розв’язком нестандартних задач, відгадуванням математичних квадратів.

Велику увагу приділяю самостійній роботі. [уроки 1,2] Бо ту інформацію, яку дитина здобуває самостійно, вона краще запам’ятовує і застосовує у повсякденному житті. Заохочую учнів до самостійного наукового пізнання і на уроках природознавства та громадянської освіти. Залюбки учні готують до цих уроків реферати, повідомлення, кросворди, саморобки та предмети домашнього вжитку, що дає можливість провести заняття цікаво, змістовно, у зв’язку із повсякденним життям. Із великим задоволенням учні переглядають відеофільми, які дозволяють не тільки почути, але й побачити, відкрити для себе щось нове і цікаве. Також у своїй роботі практикую різні форми перевірки, взаємоперевірки, контролю та самоконтролю знань, вмінь і навичок школяра. Даю можливість учневі оцінити свою відповідь чи роботу, довести, чому саме така оцінка знань. Дозволяю також учням коментувати і аналізувати відповіді товаришів з метою вироблення правильних оцінювальних критеріїв і суджень.

Не можна здійснити успішні зміни в освіті, не враховуючи її впливу на здоров’я дітей. Саме школа має стати тим середовищем, яке сприяє усвідомленню кожною дитиною значущості здорового способу життя, у якому створюються умови здорової життєдіяльності, гармонійного розвитку особистості. З цією метою проводжу на уроках фізкультхвилинки, музичні вправи, ранкову зарядку перед навчальним процесом та за таблицями- тренажерами виконую з учнями вправи для очей. Для збереження і формування правильної постави використовую «солеві мішечки». Вважаю, не буде здорових дітей – не буде здорової нації.

Отже, впровадження інноваційних форм роботи (інтерактивні технології, метод проектів, завдання з логічним навантаженням, проблемно-пошукові ситуації, наочність) та активних методів навчання (нестандартні форми перевірки домашніх завдань, диспути, конференції, дослідження, експерименти), застосування різноманітних форм уроків: урок-гра, урок-змагання, урок-подорож, вікторина, казка, свято, а також пошукові завдання, евристичні бесіди, самостійні творчі роботи сприяють формуванню у учнів ключової компетентності – уміння вчитись. [уроки 1,2,5] Наявність цього вміння програмує індивідуальний досвід успішної праці учня, запобігає перевантаженню, сприяє пізнавальній активності, ініціативі, раціональному використанню часу й навчальних засобів. Це дає змогу людині, яка звикла самостійно вчитися, не губитися в новій пізнавальній ситуації, не зупинятися, якщо немає готових рішень, не чекати підказки, а самій шукати джерело інформації, шляхи розв’язання, бо вміння вчитися змінює стиль мислення і життя особистості.

Дієвість системи роботи з формування ключової компетентності «вміння вчитися» доведена практикою. Результатом роботи над даною темою є сформованість в учнів бажання та уміння вчитися, шукати в різних джерелах інформацію, уміти застосовувати нові знання, освоювати уміння діяти й прагнути до творчості і саморозвитку.

Використання набутого вчителем досвіду з даної проблемної теми прослідковується в тому, що учні:

- уміють спостерігати, критично мислити, аналізувати, самостійно здобувати знання, використовувати одержану інформацію в різних ситуаціях;

- з великим бажанням виконують творчі роботи; [урок 2]

- вміють співпрацювати у групах і парах, самостійно організовувати свою роботу;

- успішно опановують Державний стандарт початкової освіти.;

- беруть активну участь в олімпіадах «Юне обдарування» та в різноманітних конкурсах: «Кенгуру», «Колосок», «Патріот», «Кришталева сова», «Соняшник», «Лукоморье», «Грінвіч», «Знавців української мови ім.П.Яцика», «Поліські пересмішники» та «Міс Перлинка».

У своїй роботі намагаюсь правильно організувати життя й навчання кожної дитини з її неповторною індивідуальністю, забезпечити таке спілкування з дитиною на кожному етапі її розвитку і навчання, яке дасть максимальний ефект. В. О. Сухомлинський зазначав: «Від нашого вміння, від нашої майстерності, від нашого мистецтва та мудрості залежить життя, здоров’я, розум, характер, воля, інтелектуальне обличчя, місце та роль у житті, щастя підростаючого покоління» [4].

Література

1.Єрмаков І.Г. Компетентнісний потенціал освіти: проектні засади. Рідна школа 2006 №12.

2. Оварчук О.В. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. К. К.І.С, 2004, 112ст.

3.Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. К., 1978, ст.178.

4.Сухомлинський В.О. Вибрані твори .–К., 1976. – Т.1.ст.97.

5. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні. Рідна школа. 2000. № 4. ст.. 63-64.

6. Пономарьова К. Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів української мови. Початкова школа. 2010. № 12.

Українська мова 4кл. Прислівник як частина мови...

natkagirl — Tue, 26 Nov 2013 16:32:47 GMT

Українська мова

4 клас

Тема: Прислівник як частина мови. Спостереження за вживанням прислівників у мовленні.
Мета: Ознайомити з прислівником; його граматичними ознаками; формувати вміння визначати прислівники у мовленні; вчити добирати прислівники-антоніми і прислівники-синоніми; використовувати їх в усному і писемному мовленні; розвивати кругозір дітей; виховувати бережне відношення до природи.
Обладнання: Кросворд "Прислівники-антоніми”, картки, малюнки ранніх квітів.

Хід уроку

ІОрганізація класу:
Вчитель: Дзоник всім нам дав наказ –
До роботи швидше в клас.
Попрацюєм всі старанно,
Щоб урок минув немарно.

ІІ Повторення вивченого:

1 Відгадування ребуса

А сьогодні у нас урок незвичний і почнемо ми його із розгадування ребуса:

Цьогоріч була аномальна весна.

- Що означає це слово? (Не характерна, холодніша, ніж в інші роки пора року.)

2. Робота за ілюстрацією

(На екрані малюнок дівчини-весни)

- Ось якою весна завітала до нас на урок.

Наталя Забіла у вірші "Чотири пори року” описала її так:

Весела, гарна й кучерява

маленька дівчина Весна

біжить, сміється, сіє трави,

і пісня ллється голосна.

- Якою побачила поетеса весну?

(Весела, гарна, кучерява)

- До якої частини мови належать ці слова?

(До прикметників)

- З ким Н. Забіла порівняла весну?

(З маленькою дівчинкою)

- Що робить весна?

(Біжить, сміється, сіє)

- До якої частини мови належать ці слова?

(До дієслів)

Отже, весна – це пора року, яка пробуджує від сну весь рослинний і тваринний світ, а й завдає чимало клопоту і людям, які дбають про те, щоб не згаяти жодної хвилини у весняну пору. Народна мудрість вчить: "Весняний день – рік годує”.

І ми з вами сьогодні, як бджілки попрацюємо, щоб хоч чимось бути схожими на клопітку весну.

ІІІ Вивчення нового:

3. Каліграфічне письмо:

Ввв в..сна в..сняний в..сніє нав..сні

- Письмо якої букви і звуку ми повторюємо:

(Буква "ве”, а звук [в], він дзвінкий, бо утворюється за допомогою голосу і шуму)

- Яка орфограма повторюється у словах?

(Ненаголошений звук [е], перевірне слово – весни).

- До яких частин мови належать слова?

(Іменник, прикметник, дієслово, а навесні – відповідає на питання (коли?). Частина мови, яку ми ще не вивчили. Це прислівник.

Пригадаємо вірш про частини мови:

Прислівник звик, незмінюваний в мові,

Ознаки різні виражать при слові.

- Який це ряд слів? (Спільнокореневі).

- Давайте змінимо прислівник- навесні.

(Незмінюваний, відсутнє закінчення).

Розберемо прислівник за будовою:

навесні

На що вказує прислівник?

(На час, коли відбувалась дія)

Складемо речення зі словом – навесні.

(Навесні з теплих країв прилітають птахи. Пробуджуються дерева і тварини навесні).

4. Запис малюнкового речення з орфограмами:

(На)в..сні ро..цвітають ра..і квіти:

Підсніжники, проліски, ряст, анемони, сон-трава.

-З’ясуємо до яких частин мови належать слова в реченні?

Навесні. (Прислівник, незмінювана частина мови).

Розцвітають. (Дієслово, теп. ч., 3 ос., мн, ж.р., Н.в.)

Назва квітів – однорідні члени речення, виражені іменниками.

Визначимо головні і другорядні члени речення.

- Навесні – це обставина часу, зв’язаний із дієсловом – розцвітають.

5. Гра "Вибери”

Завдання – гру пропонує найперша квітка весни – підсніжник. Звідки у нього ця назва?

(Від кольору снігу)

- Що знаєте про цю рослину?

Ланцюжком виконуємо вправу 157.

Сміється (як?) ласкаво, мандрує (як?) величаво, голубіє (як?) дивно, пливуть (як?) тихо, мирно.

- Що виражають ці прислівники?

(Ознаку дії)

- Від якої частини мови утворились?
(Від прикметників)

Цвітуть (коли?) весною, цвітуть (коли?) улітку, збирають (коли?) восени, чекають (коли?) узимку.

- Що виражають прислівники?

(Час дії)

Від слів якої частини мови утворились?

(Від іменників).

6. Заучування правила з підручника

(Розповідь один одному в парах)

Для кращого запам’ятовування цієї частини мови, можна вивчити вірш (впр. 157).

Фізкультхвилинка

6. Гра "Відгадай”

А ось гра-завдання від проліска

Що ви знаєте про цю рослину?

Робота в групах-відгадати кросворд

1. Рано
2.Косо
3.Голосно
4.Весело
5.Важко
6.Слабко
7.Повільно
8.Високо
9.Брудно
10.Прямо

Яке ключове слово прочитали?

Що виражають ці прислівники?

(Ознаку дії)

Від слів якої частини мови утворені?

(Від прикметників)

7. Гра "Добери”

Завдання – гра від квітки рясту.

Ряст – багаторічна рослина, тіньовитривала, медоносна, лікарська. В Україні є давній звичай – топтання рясту, що означає просити в Бога життя і здоров’я.

Навесні побачиш ряст, треба зірвати його, кинути під ноги, потоптати промовляючи: "Топчу, топчу ряст, дай, Боже, діждати і на той рік топтати!”

Робота за схемою:

§ Як? – ознака дії

§ Де? Куди? – місце дії

§ Коли? – час дії

Самостійна робота – дібрати прислівники за запитаннями.

(Як?) Красиво, …., …, …, .

(Куди?) Вгору, …, …, …, .

(Коли?) Навесні, …, …, …, .

8. Гра "З’єднай”

"Анемона” – в перекладі з грецької мови означає "вітер”. Рослина має такі ніжні пелюстки, що коли дмухне вітер, вони опадають. У дібровах під час цвітіння утворюється білий килим. Рослина має отруйні властивості.

Робота в парах

З’єднати частини прислів’їв, підкреслити прислівники:

Перемога попереду, вродить рясно.

Хто влітку скаче, той взимку плаче.

На сонці тепло, а боягуз позаду.

Сій вчасно, а біля матері добре.

- Що виражають прислівники?

(Час дії, ознаку дії, місце дії)

9. Гра "Заміни”

Завдання – гра від сон-трави.

Назва "сон-трава” – походить від слова "сонливий”. Вся рослина замотана пухнастими волосинками, навіює сон і безтурботність.

У народі існує легенда: У кожної рослини є є рідна мати, а у сон-трави – зла мачуха. Вона не любить свою пасербицю і каже їй: "Вставай, уже всі квіти прокинулись, а ти, сонлива дрімото, ще спиш”. Прокинеться сон-трава найпершою, одцвіте, а її гарного цвіту ніхто і не бачить.

Замінити фразеологізми прислівниками

(Усно)

Як сніг на голову - … (раптово).

Як кіт наплакав - …(мало).

Працює, як сонна муха - …(повільно).

Надворі, хоч в око стрельни - ….(темно).

Кури не клюють - …(багато).

IV Підсумок уроку

- Яку частину мови вивчили?

- Що виражає прислівник?

- На які питання відповідає?

- З якою частиною мови зв’язаний у реченні?

- Як позначається у реченні?

- Які ранньоквітучі квіти дарує нам весна?

Ці квіти занесені до Червоної книги України. А це означає, що не можна їх рвати оберемками, а оберігати, щоб природа милувала нас своєю красою і затишком.

І закінчу словами П. Гвєздослава:

Я зірвав квітку – і вона загинула.

Я спіймаі метелика – і він умер у мене на долоні.

І тоді я зрозумів,

Що торкатися Краси

Можна тільки серцем. Введите запись