2. Робота за ілюстрацією
(На екрані малюнок дівчини-весни)
- Ось якою весна завітала до нас на урок.
Наталя Забіла у вірші "Чотири пори року” описала її так:
Весела, гарна й кучерява
маленька дівчина Весна
біжить, сміється, сіє трави,
і пісня ллється голосна.
- Якою побачила поетеса весну?
(Весела, гарна, кучерява)
- До якої частини мови належать ці слова?
(До прикметників)
- З ким Н. Забіла порівняла весну?
(З маленькою дівчинкою)
- Що робить весна?
(Біжить, сміється, сіє)
- До якої частини мови належать ці слова?
(До дієслів)
Отже, весна – це пора року, яка пробуджує від сну весь рослинний і тваринний світ, а й завдає чимало клопоту і людям, які дбають про те, щоб не згаяти жодної хвилини у весняну пору. Народна мудрість вчить: "Весняний день – рік годує”.
І ми з вами сьогодні, як бджілки попрацюємо, щоб хоч чимось бути схожими на клопітку весну.
ІІІ Вивчення нового:
3. Каліграфічне письмо:
Ввв в..сна в..сняний в..сніє нав..сні
- Письмо якої букви і звуку ми повторюємо:
(Буква "ве”, а звук [в], він дзвінкий, бо утворюється за допомогою голосу і шуму)
- Яка орфограма повторюється у словах?
(Ненаголошений звук [е], перевірне слово – весни).
- До яких частин мови належать слова?
(Іменник, прикметник, дієслово, а навесні – відповідає на питання (коли?). Частина мови, яку ми ще не вивчили. Це прислівник.
Пригадаємо вірш про частини мови:
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
Ознаки різні виражать при слові.
- Який це ряд слів? (Спільнокореневі).
- Давайте змінимо прислівник- навесні.
(Незмінюваний, відсутнє закінчення).
Розберемо прислівник за будовою:
навесні
На що вказує прислівник?
(На час, коли відбувалась дія)
Складемо речення зі словом – навесні.
(Навесні з теплих країв прилітають птахи. Пробуджуються дерева і тварини навесні).
4. Запис малюнкового речення з орфограмами:
(На)в..сні ро..цвітають ра..і квіти:
Підсніжники, проліски, ряст, анемони, сон-трава.
-З’ясуємо до яких частин мови належать слова в реченні?
Навесні. (Прислівник, незмінювана частина мови).
Розцвітають. (Дієслово, теп. ч., 3 ос., мн, ж.р., Н.в.)
Назва квітів – однорідні члени речення, виражені іменниками.
Визначимо головні і другорядні члени речення.
- Навесні – це обставина часу, зв’язаний із дієсловом – розцвітають.
5. Гра "Вибери”
Завдання – гру пропонує найперша квітка весни – підсніжник. Звідки у нього ця назва?
(Від кольору снігу)
- Що знаєте про цю рослину?
Ланцюжком виконуємо вправу 157.
Сміється (як?) ласкаво, мандрує (як?) величаво, голубіє (як?) дивно, пливуть (як?) тихо, мирно.
- Що виражають ці прислівники?
(Ознаку дії)
- Від якої частини мови утворились?
(Від прикметників)
Цвітуть (коли?) весною, цвітуть (коли?) улітку, збирають (коли?) восени, чекають (коли?) узимку.
- Що виражають прислівники?
(Час дії)
Від слів якої частини мови утворились?
(Від іменників).
6. Заучування правила з підручника
(Розповідь один одному в парах)
Для кращого запам’ятовування цієї частини мови, можна вивчити вірш (впр. 157).
Фізкультхвилинка
6. Гра "Відгадай”
А ось гра-завдання від проліска
Що ви знаєте про цю рослину?
Робота в групах-відгадати кросворд
1. Рано
2.Косо
3.Голосно
4.Весело
5.Важко
6.Слабко
7.Повільно
8.Високо
9.Брудно
10.Прямо
Яке ключове слово прочитали?
Що виражають ці прислівники?
(Ознаку дії)
Від слів якої частини мови утворені?
(Від прикметників)
7. Гра "Добери”
Завдання – гра від квітки рясту.
Ряст – багаторічна рослина, тіньовитривала, медоносна, лікарська. В Україні є давній звичай – топтання рясту, що означає просити в Бога життя і здоров’я.
Навесні побачиш ряст, треба зірвати його, кинути під ноги, потоптати промовляючи: "Топчу, топчу ряст, дай, Боже, діждати і на той рік топтати!”
Робота за схемою:
§ Як? – ознака дії
§ Де? Куди? – місце дії
§ Коли? – час дії
Самостійна робота – дібрати прислівники за запитаннями.
(Як?) Красиво, …., …, …, .
(Куди?) Вгору, …, …, …, .
(Коли?) Навесні, …, …, …, .
8. Гра "З’єднай”
"Анемона” – в перекладі з грецької мови означає "вітер”. Рослина має такі ніжні пелюстки, що коли дмухне вітер, вони опадають. У дібровах під час цвітіння утворюється білий килим. Рослина має отруйні властивості.
Робота в парах
З’єднати частини прислів’їв, підкреслити прислівники:
Перемога попереду, вродить рясно.
Хто влітку скаче, той взимку плаче.
На сонці тепло, а боягуз позаду.
Сій вчасно, а біля матері добре.
- Що виражають прислівники?
(Час дії, ознаку дії, місце дії)
9. Гра "Заміни”
Завдання – гра від сон-трави.
Назва "сон-трава” – походить від слова "сонливий”. Вся рослина замотана пухнастими волосинками, навіює сон і безтурботність.
У народі існує легенда: У кожної рослини є є рідна мати, а у сон-трави – зла мачуха. Вона не любить свою пасербицю і каже їй: "Вставай, уже всі квіти прокинулись, а ти, сонлива дрімото, ще спиш”. Прокинеться сон-трава найпершою, одцвіте, а її гарного цвіту ніхто і не бачить.
Замінити фразеологізми прислівниками
(Усно)
Як сніг на голову - … (раптово).
Як кіт наплакав - …(мало).
Працює, як сонна муха - …(повільно).
Надворі, хоч в око стрельни - ….(темно).
Кури не клюють - …(багато).
IV Підсумок уроку
- Яку частину мови вивчили?
- Що виражає прислівник?
- На які питання відповідає?
- З якою частиною мови зв’язаний у реченні?
- Як позначається у реченні?
- Які ранньоквітучі квіти дарує нам весна?
Ці квіти занесені до Червоної книги України. А це означає, що не можна їх рвати оберемками, а оберігати, щоб природа милувала нас своєю красою і затишком.
І закінчу словами П. Гвєздослава:
Я зірвав квітку – і вона загинула.
Я спіймаі метелика – і він умер у мене на долоні.
І тоді я зрозумів,
Що торкатися Краси
Можна тільки серцем. Введите запись
